19:37 В Україні запровадили курси заробітку для вузів | |
- Дуже шкода, що демагоги провокують студентів і ми повертаємося до "тіньових" відносин, - так Дмитро Табачник прокоментував газеті "Сегодня" поразку власної ідеї – запровадити платні послуги у вузах. Після того, як тисячі студентів вийшли на мітинги, президент змусив уряд задовольнити бунтарів і переглянути вже схвалену ідею міністра освіти. Урядовцям довелося скасувати плату за пропущені заняття, за перездачу іспитів і заліків, за консультації з викладачами та за сидіння в бібліотеці ввечері і на вихідних. Але Міносвіти (МОН) придумало інший спосіб заробітку для вищої школи. - Усі, хто відвідуватиме підготовчі курси при університетах за технічними, математичними і природничими спеціальностями, отримають при вступі додатково до 20 балів до рейтингу, - заявив міністр через тиждень. Він сказав, що це робиться лише для підняття рейтингу природничо-математичної освіти. Яка у цьому логіка? Хіба престижність освіти піднімають лазівками при вступі? Хіба знання абітурієнтів автоматично покращаться через відвідування підготовчих курсів? Окреме запитання: чому до цього переліку включили математичну освіту? Програмування вочевидь стає професією ХХІ ст. І конкурс у провідних вишах торік був від 6 до 10 абітурієнтів на місце. Запитань не виникає, якщо подивитися на це рішення як на бізнес. Знайшли приклади халтури - Чули? МОН дасть 20 балів за підготовчі курси. Я свого вже записала. А як в інших матусь? - запитала киянка Віка на популярному у мам форумі. За тиждень у цій темі вже було дві сотні повідомлень. Матусі вихвалялися тим, що їхній дитині знайшлося місце на підготовчих курсах. Втім, не всі школярі отримають обіцяні 20 балів. Щоб підвищити рейтинг, потрібно ходити на курси не менше трьох місяців і займатися не менше як 150 годин з кожної дисципліни. - До цього у вузах переважно працювали стандартні 128-годинні курси. Ми змінили наші програми так, щоб з кожного курсу виходило не менше 150 годин, - розповідає директор Інституту довузівської підготовки Національного авіаційного університету Наталя Муранова. Вона стурбована, чи це не забагато? Чи матиме 11-класник стільки часу? - Абітурієнт фізично не потягне курси з кількох дисциплін, які вимагаються при вступі. Для цього треба займатися щодня по кілька годин. Максимум, що може подужати школяр, то це підготовка з однієї-двох дисциплін, - вважає один із фахівців з підготовки до вузу. Отже, обов’язково дізнайтеся, чи перероблені курси, куди ви записали дитину, під вимоги МОН і чи отримують їхні випускники додаткові бали при вступі. Звісно, курси не гарантуватимуть знання. У вашої дитини буде +20 балів, але не факт, що це зробить її впевненішою на екзамені. "Свідомо" опитало викладачів і відвідувачів курсів кількох вузів і швидко знайшло приклади халтури. - Я?! Вони що, подуріли там? У мене кожного дня лекції, і я маю ще й курси читати? У нас що, мало аспірантів? – каже поважна професорка, викладач англійської мови одного зі столичних вузів, дивлячись на дошку розкладу занять на підготовчому відділенні. Вже наступного дня її прізвище зникло з розкладу. Професорку замінила молода асистентка, студентка магістратури цього ж університету. Отримали єдиний наслідок - Уже два місяці нас "ганяють" завданнями з тестів. Заняття з викладачем… Скоріше, з викладачами, бо вже двічі наша наставниця не приходила і робили заміну. Усе зводиться до диктування завдань, які ми маємо виконати. Якщо не встигаємо, пишемо вдома. Поки що сказати, що я чогось навчився чи став краще розбиратися, не можу, - каже 11-класник Дмитро. Із жовтня він тричі на тиждень по три години – з 16-ї до 19.00 займається математикою і фізикою. Каже, що в ці дні робити шкільні завдання не встигає взагалі – приїжджає додому близько дев’ятої. - Виходить, що ні там не встигаю, ні там нічого суттєвого не отримую, - додає він. Лілія Гриневич - ідеолог системи зовнішнього незалежного оцінювання, за якою два роки всі вступали до вузів на рівних умовах - засуджує таке "відродження" технічних і природничих наук. - Той, хто заплатив за курси, має більше шансів при вступі, - описує вона єдиний наслідок. Просимо Міносвіти прокоментувати таку критику. - Ми даємо соломинку технічним і природничим спеціальностям. І абітурієнти мають за неї вхопитися. Їх не дуже багато, тому не можна назвати це знерівнюванням у правах і правом ректорів легально отримувати хабар від вступників, - заявив "Свідомо" директор департаменту вищої освіти МОН Ярослав Болюбаш. Хто заробить на цьому? Поза сумнівом, вища школа потребує грошей. Але якби доходи від курсів прозоро йшли на більшу платню викладачам чи покращення бібліотек або лабораторій. У листопаді депутат від Блоку Тимошенко Лев Бірюк запропонував зобов’язати школи, дитсадки і вузи створити спеціальні рахунки. Через них мали б проходити всі зароблені гроші – пожертви, плата за навчання тощо. Але парламент відмовився навіть розглянути ідею. Правила починають зникати і при відборі людей, які розпоряджаються цими грошима - керівників вузів. Із 1991 р. їх мають обирати викладачі. Те, що відбувається нині, виборами назвати важко. - Десь о 21.00 вона підійшла до дверей будинку. Хтось покликав її, і коли вона озирнулася, отримала удар по голові. Вони звалили її на землю і почали бити ногами… Потім крикнули: "Це тобі за твого чоловіка", - так директор учбово-наукового інституту "Економічна кібернетика" Донецького національного університету Юрій Лисенко описав "Свідомо" жорстоке побиття своєї дружини - Тетяни Лев. До цього правоохоронці обшукували їхню квартиру, її кабінет в університеті, де тримали жінку п'ять годин. Що зробив Лисенко? Виграв вибори ректора у людини, яку з Києва привіз міністр освіти - Петра Єгорова. Він і керує нині головним вишем Донеччини. Після історії з дружиною переможець отримав ще один удар. Столичний суд визнав ті вибори недійсними. - Дружина… Вона зломлена – і фізично, і морально. Треба консультуватися з професором із нейрохірургії, який дасть поради. Дуже сподіваюся, що він і далі буде допомагати нам, - каже пан Лисенко, який нині проводить весь вільний час біля дружини. Стверджує, що тепер буде думати, чи висуватися наступного разу на виборах ректора? Це - найжахливіша історія, але не єдина. "Свідомо" вже писало про те, як протягом липня-вересня свої місця втратили ректори Мукачівського університету, Вінницького політеху та Київського університету харчових технологій. При цьому вінницький ректор Борис Мокін на всю країну оголосив, що заступник міністра Євген Сулима вимагає в нього данину. Наступного дня Табачник подзвонив ректору, вибачився за дії підлеглого та призначив розслідування. Його результат досі невідомий. Мокін - уже не ректор, а Сулима був помічений на виборах ректора у Донецьку. Як анонімно свідчать тамтешні викладачі, він погрожував тим, хто не голосував за висуванця Міносвіти.До слова, у Міносвіти знайшли ще один спосіб заробляння вузами грошей. Розроблений проект нового закону "Про вищу освіту" дозволяє щороку піднімати плату за навчання студентам-контрактникам і ліквідовує бюджетні місця для заочників. До речі Журналісти дізналися розцінки для одного відвідувача курсів і помножили на отримані дані про їхню кількість. Залежно від терміну, котрий абітурієнти вирішили навчатися на курсах (три чи вісім місяців), університет ім. Т.Шевченка вже заробив від 2800000 до 6668100 грн. КПІ – від 5323500 до 12421150 грн, Львівська політехніка – від 320000 до 453600 грн, Львівський національний, де курси тривають 8 місяців – 181272 грн. | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |