19:46 Що чекає фізику як навчальний предмет в майбутньому? | |
 Цим питанням я задаюсь давно, але особливо гостро дане питання стало останні кілька років. Став очевидним факт зниження інтересу дітей до вивчення даного предмету, і це пояснюється не тільки тим, що далеко не в кожному вищому навчальному закладі, навіть технічному, профілюючим є фізика, а в першу чергу надзвичайно низькою матеріально- навчальною базою шкіл. У більшості шкіл Новоукраїнського району забезпеченість приладами ледь сягає 10%, а є школи, в яких близька до 0. Ще дещо впевнено почувають себе школи, які до 90-х років вже були середніми школами і де директори читали фізику - вони змогли створити деяку базу. А в школах, які стали середніми, чи, як зараз модно називати - І – ІІІ ст., вже в часи незалежності, база приладів для 9- 10класів взагалі відсутня. Та ж база приладів, яка була, за останні 20 років зовсім не поповнювалась. Тож можна собі уявити, який вигляд мають прилади, які побували за цей час в руках сотень дітей, і які їх не просто тримали в руках, а ще щось з ними і робили. Ще кілька років тому ми намагались виготовляти прилади власноруч, моделювали, придумували. але науковий прогрес так швидко крокує вперед, що зараз такі дії виглядають не просто кустарщиною, а скоріше пародією, тим більше, що ліпити немає з чого, та немає і як. Гуртки закрили через відсутність коштів, за 20 років в фізкабінет було придбано кілька термометрів і луп - і на цьому кінець. Я головним чином у своїй роботі приділяю увагу практичній діяльності учнів, організовую дослідницьку роботу на уроці під час лабораторних робіт. Діти 7-8 класів з задоволенням працюють з приладами на лабораторних роботах доки їх хоч частково вистачає. Як у них горять очі, коли вони вперше переступають поріг фізкабінету, і я дістаю все, що в мене є, те, що якось крутиться, світиться, щось демонструє – я намагаюсь максимально зацікавити дітей. Але вже через кілька лабораторних робіт змушений сам ставити експерименти на демонстраційному столі з використанням позичених в інших школах приладів, а діти тільки результати записують. Так це ж в центральній районній школі, а що ж в більшості сільських шкіл? В більшості сільських шкіл і половини того, що в районних школах, немає. Саме відсутність сучасного обладнання фізкабінетів, а також неможливість вести належну гурткову роботу поступово знижує інтерес дітей до вивчення такого важливого предмету як фізика. Це недопустимо в державі, яка дала світу плеяду відомих науковців саме в галузі фізичної науки. На сьогоднішній день ми маємо багато талановитих дітей, але як спрямувати їхній талант в потрібне русло - ось питання, яке турбує мене як вчителя. Діти мають сучасні комп’ютери, аудіо техніку, мобільні телефони, калькулятори, а ми їм пропонуємо обладнання. яке сотні раз відремонтоване, спаяне, скручене, склеєне і взагалі таке, що його і в руках тримати не зовсім приємно. Це майже теж саме, що людині, в якої є сучасний автомобіль, запропонувати вчитись їздити на «горбатому» запорожцеві, який відремонтували з металобрухту. Ось чому і наслідки, можна сказати, плачевні: остання районна олімпіада показала, що діти практично зовсім не готові до розв’язування навіть не досить складних задач. Тому я глибоко переконаний, що потрібно провести глибоку і ретельну перевірку реального стану забезпечення навчальних кабінетів необхідним обладнанням, не по звітах районних управлінь освіти, а залучивши представників громадськості, батьків, громадських організацій, розробити програму вирішення даного питання і реалізувати його у програмі Центральний регіон 2015. Яким би складним не здавалось це питання, але його потрібно вирішувати, бо, як мовиться в святому писанні, «… дорогу осилить той, хто йде» | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |