MENU
Главная » 2013 » Сентябрь » 29 » Розгорнуто експозицію до 165-річчя від дня народження визначного вітчизняного педагога Михайла Завадського
09:56
Розгорнуто експозицію до 165-річчя від дня народження визначного вітчизняного педагога Михайла Завадського

20 вересня в Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію до 165 - річчя від дня народження визначного вітчизняного педагога, директора Єлисаветградського земського реального училища Завадського Михайла Ромуловича.

Завадський Михайло Ромулович після закінчення історико - філологічного факультету Новоросійського університету в Одесі у 1871 році прибув на посаду учителя Єлисаветградського земського реального училища. Тут він пропрацював 12 років, із них 8 - на посаді директора. Добрий організатор, уважний слухач і тактовний співрозмовник Михайло Ромулович цінував особистість, поважав самостійну думку. Вмів працювати до самозабуття, мав глибокі знання й постійно шукав довершених форм, щоб передати їх іншим. Завжди намагався розв’язати «болючі» питання і робив це як високоосвічена особистість, як просвітитель.
Євген Чикаленко згадує: «Це був чоловік видатного розуму і неабиякий педагог: він зумів поставити себе так, що всі учні визнавали його безапеляційний авторитет; він володів розумами й серцями всіх…».
Тож не випадково, що саме Завадський створив у м. Єлисаветграді унікальний, на той час, навчальний заклад – Єлисаветградське земське реальне училище. Михайло Ромулович піклувався про викладацький колектив. Він запросив на посаду учителя історії випускника Новоросійського університету Володимира Ястребова, який став найвизначнішим дослідником історії нашого краю. Саме з ініціативи Ястребова та за підтримки Завадського при училищі було створено музей, який мав цікаві археологічні, нумізматичні та архівно – історичні збірки.
Не міг відмовити своєму учню працювати в ЄЗРУ і видатний вчений – словесник і педагог, професор Новоросійського університету Віктор Григорович. Тож у 1876 році, прийнявши запрошення, Віктор Іванович переїхав до Єлисаветграда. Викладав у реальному училищі, проводив історико – етнографічні дослідження. Саме Михайло Ромулович, після смерті Віктора Івановича виступив ініціатором спорудження у нашому місті пам’ятника Григоровичу, який було встановлено у 1892 році.
Досить копіткі дослідження про створення вечірніх рисувальних класів у нашому місті були проведені науковцем Володимиром Миколайовичем Босько. Вивчені ним архівні матеріали стали підтвердженням тому, що велику роль у цьому зіграв Михайло Завадський.
У 1879 році після інтенсивного листування Завадський умовив переїхати до Єлисаветграда академіка портретного живопису Петра Крестоносцева, і той у 1880 році відкрив при реальному училищі вечірні рисувальні класи для всіх бажаючих, незалежно від віку, статі і станової належності. Михайлу Ромуловичу вдалося переконати земство взяти їх на своє утримання. Подібного закладу по підготовці художньо освічених людей не мало жодне місто. Саме звідси вийшли такі відомі майстри пензля, як О. О. Осмьоркін, П. Д. Покаржевський, Ф.С. Козачинський, А. М. Нюренберг та багато інших.
Та апогеєм діяльності Завадського у Єлисаветграді слід вважати видання і редагування журналу «Педагогический вестник». Це було видання далеко не місцевого значення, воно призначалось для педагогів всієї країни. В передмові до першого номера журналу за 1881 рік Михайло Завадський, звертаючись до читачів від редакції видання, писав: «Ми починаємо в повітовому місті видання педагогічного журналу. Нам, вчителям, розкиданим по різних більш чи менш глухих містах, мало відомо, чим кожен з нас займається… Ізольованість, відокремленість один від одного легко може привести нас до рутини, а від неї легко перейти до апатії, байдужості, презирливому ставленню до роботи». Таких журналів було 40, то був крок назустріч духовності.
Згодом Михайло Ромулович працював директором Сімферопольської гімназії, попечителем Кавказького учбового округу, нарешті сенатор. Михайло Ромулович брав найактивнішу участь у підготовці законопроектів по народній освіті, особливо початковій та середній. Працюючи на Кавказі він уклав перші мінгрельський та абхазький букварі, тобто залишився вірним своєму кредо, що навчання у національній школі повинно вестись рідною мовою.
Ім’я Михайла Ромуловича згадується у багатьох дореволюційних довідникових виданнях «Энциклопедическом словаре» Брокгауза - Ефрона, «Большой энциклопедии» С. Южанова, «Новом энциклопедическом словаре» Брокгауза – Ефрона і т.д., а за радянських часів не зустрічається в жодному. Лише наші краєзнавці В.М. Босько, С.І Шевченко неодноразово писали про цю незвичайну людину, яка дуже багато зробила для нашого міста. Єлисаветградщину прославили й діти Михайла Ромуловича. Син, Завадський Олександр Михайлович, який народився у нашому місті, став ученим, професором зоології. Опублікував сотню наукових праць. Його документи, фото, книги зберігаються у фондах Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.
В експозиції обласного художнього музею представлені портрет М.Р. Завадського, жіночий портрет та два малюнки написані донькою Михайла Ромуловича - Вірою Завадською. На одному з малюнків зображений Олександр Михайлович у 14- річному віці (робота виконана у 1891 р.). Експозицію також доповнюють газетні видання.
Просмотров: 452 | Добавил: Dvolkovkir | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]